В Україні реєстрація торговельної марки не гарантує вічного захисту. Якщо знак не використовується в комерційному обороті протягом п’яти років поспіль, будь-яка особа може звернутися до суду з позовом про дострокове припинення дії свідоцтва – і за відсутності належних доказів реального використання суд такий позов задовольнить.
Кількість подібних спорів зростає. Водночас критерії оцінювання доказів ще остаточно не сформовані – і саме тому кожне нове рішення Верховного Суду (а у 2025 році їх було кілька визначних) суттєво змінює практику. Ця стаття допоможе власникам торговельних марок, адвокатам і бізнесу зрозуміти, чого вимагають суди, як правильно обчислювати строк невикористання та що насправді може «врятувати» свідоцтво від анулювання.
📋 Хто під загрозою: Власник свідоцтва, який не може довести комерційне використання знака протягом п’яти безперервних років, ризикує втратити реєстрацію за позовом будь-якого третього учасника ринку. Тягар доказування лежить на власнику.
Ключова норма – частина 4 статті 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (Закон № 3689-xii): якщо торговельна марка не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг безперервно протягом п’яти років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва.
Стаття 17 того ж Закону зобов’язує власника добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва. Невикористання марки без поважних причин протягом встановленого строку кваліфікується як недобросовісне користування правами.
Поняття «реальне використання» у тексті національного закону прямо не визначено – і саме це стало підставою для активної судової правотворчості. Господарські суди наповнили цей термін змістом через тлумачення закону у сукупності з нормами Угоди про асоціацію та тріпс.
Угода про асоціацію між Україною та ЄС (статті 197 і 198) передбачає, що якщо протягом п’яти років з дати завершення процедури реєстрації власник не розпочинає реального використання торговельної марки для відповідних товарів або послуг, стосовно такої марки можуть бути запроваджені санкції. Реєстрація підлягає анулюванню, якщо протягом безперервного п’ятирічного періоду марка не була введена у використання на відповідній території і відсутні належні причини для невикористання.
Стаття 19 Угоди тріпс встановлює мінімальний стандарт: реєстрація може бути анульована лише після безперервного невикористання тривалістю щонайменше 3 роки – якщо тільки власник не доведе наявність поважних підстав, що перешкоджали використанню.
⚖️ Ключове: Україна застосовує п’ятирічний строк (суворіший за мінімум тріпс у 3 роки). Угода про асоціацію з ЄС закріплює той самий п’ятирічний стандарт. Критичною умовою анулювання є відсутність «поважних причин» або «належних причин» невикористання.
Господарські суди дедалі послідовніше вимагають від власників свідоцтв надання конкретних, переконливих доказів того, що торговельна марка функціонує в реальному економічному обороті. Сам факт наявності свідоцтва та окремих формальних дій – недостатній.
У справі № 910/19358/23 Господарський суд м. Києва (рішення від 31.01.2024) прямо зазначив: оскільки відповідач не надав належних доказів і не довів обставин щодо реального використання торговельних марок в Україні протягом п’яти років, які передували даті подання позовної заяви, суд задовольнив позов про дострокове припинення.
У справі № 910/13819/24 (рішення від 07.05.2025) той же суд повторив цей підхід: ненадання доказів реального використання протягом п’ятирічного строку перед поданням позову – достатня підстава для задоволення вимог позивача.
Суди оцінюють докази в їх сукупності. Верховний Суд у постановах у справах № 910/8180/17 (29.05.2019), № 910/4947/18 (04.07.2019) та № 910/10906/22 (30.11.2023) чітко встановив: саме лише укладення договорів – у тому числі ліцензійних – щодо розпорядження правами на знак не може вважатися використанням цього знака.
Вирішальним є те, чи доводять докази реальний економічний обіг товарів або послуг з торговельною маркою. Суд враховує не лише наявність документів, а й їх зміст, достовірність, спосіб отримання та взаємозв’язок між ними.
Окремо – щодо «підготовчих» дій. Будь-які заходи, що розпочалися безпосередньо перед поданням позову про дострокове припинення, суди послідовно відхиляють як такі, що не підтверджують реального господарського використання знака.
П’ятирічний строк невикористання починає перебіг з дати публікації відомостей про видачу свідоцтва (або, для міжнародних реєстрацій, з дати публікації відомостей про надання правової охорони ТМ в Україні). Строк має бути безперервним – суди чітко розмежовують фактичне комерційне використання та підготовчі або формальні дії.
Найважливішою подією у практиці зі спорів про невикористання торговельних марок стала постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.03.2025 у справі № 910/8781/23. Рішення усунуло давню розбіжність у практиці та встановило обов’язковий прецедент.
Велика Палата констатувала: п’ятирічний строк безперервного невикористання торговельної марки не залежить від зміни власника (уповноваженого користувача) такої торговельної марки. Обчислення зазначеного п’ятирічного строку починається з дати публікації відомостей про видачу свідоцтва (або про надання правової охорони ТМ за міжнародною реєстрацією) і не починається заново при кожній зміні правовласника – навіть якщо така процедура супроводжується видачею нового свідоцтва.
Велика Палата здійснила системне тлумачення ч. 4 ст. 18 Закону № 3689-xii та статей 198, 200 Угоди про асоціацію, а також звернулася до практики Суду справедливості ЄС – зокрема, до рішення від 13.10.2021 у справі Т-12/20, яке підтверджує: у п’ятирічний строк використання зараховуються строки використання всіма власниками, а не лише останнім.
⚠️ Критично для набувачів марок: Будь-хто, хто купує торговельну марку в Україні, зобов’язаний перевірити повну історію використання з моменту публікації свідоцтва – а не лише з дати передачі прав. П’ятирічний строк, що розпочався за попереднього власника, продовжує спливати після відчуження права і не може бути «обнулений» зміною правовласника. Due diligence при купівлі торговельних марок тепер обов’язково включає аналіз доказів використання до набуття права.
Верховний Суд (Кцс вс, постанова від 04.06.2025 у справі № 757/13390/21) підтвердив ту саму логіку, наголосивши на телеологічному тлумаченні норми: ціль п’ятирічного правила – стимулювати власника фактично використовувати марку. Дозволити строку починатися заново з кожною зміною власника означало б унеможливити застосування цієї норми та відкрити шлях до зловживань шляхом цілеспрямованих переуступок з метою уникнення спливу строку.
Законодавство допускає збереження свідоцтва за наявності поважних причин невикористання. На практиці суди визнають дві основні категорії: обставини непереборної сили (форс-мажор), що перешкоджають використанню незалежно від волі власника, та законодавчі обмеження – заборони або умови щодо імпорту, ліцензійні чи митні обмеження, інші законодавчо встановлені вимоги до відповідних товарів або послуг.
Господарський суд м. Києва у рішенні від 30.01.2025 у справі № 910/5510/24 підтвердив обидві категорії й додав третю: можливість введення в оману споживачів щодо особи виробника або надавача послуг у разі використання знака особою, що заявила вимогу про припинення.
Питання про вплив воєнного стану на перебіг п’ятирічного строку є надзвичайно практично важливим. Господарський суд м. Києва в тій же справі № 910/5510/24 дав на нього чітку відповідь.
Суд зазначив: положення Закону України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану» не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки під час дії воєнного стану права інтелектуальної власності продовжують діяти і реалізуються у повному обсязі. Сам по собі воєнний стан не є поважною причиною невикористання торговельної марки.
⚠️ Увага власникам марок: Воєнний стан сам по собі не зупиняє перебіг п’ятирічного строку і не є автоматичною «поважною причиною» невикористання. Якщо власник не використовував марку через конкретні воєнні обставини – він повинен їх задокументувати як самостійні перешкоди і довести їх вплив на можливість використання марки.
Наступні практики, послідовно застосовувані, найнадійніше захищають свідоцтво від позовів про дострокове припинення:
При отриманні позову про дострокове припинення дії свідоцтва необхідно діяти невідкладно: формувати і подавати докази реального використання до і протягом п’ятирічного строку. П ідготовчі заходи судами відхиляються.
Якщо є підстави стверджувати поважні причини невикористання (форс-мажор, законодавчі обмеження тощо) – вони мають бути заявлені як окремі доводи захисту і підкріплені відповідними доказами. Тягар доказування поважних причин лежить на власнику свідоцтва.
Стандарт реального використання торговельної марки в Україні розвивається стрімко – під прямим впливом Угоди про асоціацію з ЄС, практики Суду справедливості ЄС та серії знакових рішень Верховного Суду. Постанова Великої Палати від 05.03.2025 у справі № 910/8781/23 є найважливішим практичним орієнтиром: вона змінює підхід до оцінки ризиків при будь-якому придбанні торговельних марок в Україні.
Для власників свідоцтв – як вітчизняних, так і іноземних – висновок відповідає загальноєвропейському стандарту: реєстрація торговельної марки – це право, прив’язане до використання, а не до папірця. Найефективніший захист від анулювання – систематичне, задокументоване комерційне використання марки щодо всіх зареєстрованих товарів і послуг протягом усього строку дії свідоцтва.
0:{"rsc":["$","$1","c",{"children":[["$","main",null,{"className":"BlogArticlePage-module-scss-module__5Bd5oW__page","children":[["$","section",null,{"className":"BlogArticlePage-module-scss-module__5Bd5oW__articleSection","children":["$","div",null,{"className":"BlogArticlePage-module-scss-module__5Bd5oW__container","children":[["$","nav",null,{"className":"BlogArticlePage-module-scss-module__5Bd5oW__breadcrumbs","aria-label":"Breadcrumb","children":[["$","$L2",null,{"href":"/ua","className":"BlogArticlePage-module-scss-module__5Bd5oW__crumbMuted","children":"Головна"}],["$","span",null,{"className":"BlogArticlePage-module-scss-module__5Bd5oW__separator","aria-hidden":"true","children":"▸"}],["$","$L2",null,{"href":"/ua/blog","className":"BlogArticlePage-module-scss-module__5Bd5oW__crumbMuted","children":"Блог"}],["$","span",null,{"className":"BlogArticlePage-module-scss-module__5Bd5oW__separator","aria-hidden":"true","children":"▸"}],["$","span",null,{"className":"BlogArticlePage-module-scss-module__5Bd5oW__crumbActive","children":"Реальне використання торговельної марки: коли власник може втратити свідоцтво – і як цьому запобігти"}]]}],["$","div",null,{"className":"BlogArticlePage-module-scss-module__5Bd5oW__metaRow","children":[["$","p",null,{"className":"BlogArticlePage-module-scss-module__5Bd5oW__tags","children":"Право інтелектуальної власності | Торговельні марки"}],["$","p",null,{"className":"BlogArticlePage-module-scss-module__5Bd5oW__date","children":"2025"}]]}],["$","div",null,{"className":"BlogArticlePage-module-scss-module__5Bd5oW__author","children":[["$","div",null,{"className":"BlogArticlePage-module-scss-module__5Bd5oW__avatars","children":[["$","div","342",{"className":"BlogArticlePage-module-scss-module__5Bd5oW__avatar","children":["$","$L3",null,{"src":"https://admin.advance.partners/wp-content/uploads/2026/05/жухевич-олег.png","alt":"Олег Жухевич","fill":true,"sizes":"54px","style":{"objectFit":"cover"}}]}]]}],["$","div",null,{"children":[["$","p",null,{"className":"BlogArticlePage-module-scss-module__5Bd5oW__authorName","children":"Олег Жухевич"}],["$","p",null,{"className":"BlogArticlePage-module-scss-module__5Bd5oW__authorRole","children":"адвокат, патентний повірений"}]]}]]}],["$","hr",null,{"className":"BlogArticlePage-module-scss-module__5Bd5oW__divider"}],["$","h1",null,{"className":"BlogArticlePage-module-scss-module__5Bd5oW__title","children":"Реальне використання торговельної марки: коли власник може втратити свідоцтво – і як цьому запобігти"}],["$","div",null,{"className":"BlogArticlePage-module-scss-module__5Bd5oW__content","dangerouslySetInnerHTML":{"__html":"$4"}}],"$L5","$L6"]}]}],"$L7"]}],["$L8","$L9","$La"],"$Lb"]}],"isPartial":false,"staleTime":300,"varyParams":null,"buildId":"Dhn5WrH37SAupJaeH6D6o"} 5:["$","hr",null,{"className":"BlogArticlePage-module-scss-module__5Bd5oW__divider"}] 6:["$","div",null,{"className":"BlogArticlePage-module-scss-module__5Bd5oW__shareRow","children":[["$","p",null,{"className":"BlogArticlePage-module-scss-module__5Bd5oW__shareLabel","children":"Поділитись"}],["$","div",null,{"className":"BlogArticlePage-module-scss-module__5Bd5oW__shareIcons","children":["$","$Lc",null,{}]}]]}] 7:["$","$Ld",null,{"data":{"lang":"uk","title":"Отримали позов про дострокове припинення або плануєте оспорити чужу марку?","text":"Наша команда надає правову допомогу у спорах про дострокове припинення дії свідоцтв, проводить аудит доказової бази використання, розробляє стратегію захисту та супроводжує угоди з придбання торговельних марок. Зв'яжіться з нами для попередньої оцінки справи.","nameLabel":"Ім’я","emailLabel":"E-mail","phoneLabel":"Номер","buttonText":"Зв’язатися","successTitle":"Дякуємо за заявку!","successText":"Очікуйте, наш менеджер зв’яжеться з вами незабаром!"}}] 8:["$","link","0",{"rel":"stylesheet","href":"/_next/static/chunks/0kk17cvq~~g43.css","precedence":"next"}] 9:["$","link","1",{"rel":"stylesheet","href":"/_next/static/chunks/0d-a.1uuh9p40.css","precedence":"next"}] a:["$","script","script-0",{"src":"/_next/static/chunks/0vjahn~130ba6.js","async":true}] b:["$","$Le",null,{"children":["$","$f",null,{"name":"Next.MetadataOutlet","children":"$@10"}]}] 10:null