4 критичні помилки стартапів у сфері інтелектуальної власності

Інтелектуальна власність є одним із ключових активів будь-якого стартапу. Попри це, питання захисту ІВ часто залишаються поза увагою засновників, які концентруються на технічній розробці або залученні інвестицій. Наслідком стають критичні помилки, здатні заблокувати вихід на ринок, поставити під загрозу угоди з інвесторами або навіть призвести до втрати бізнесу.

У цій статті ми розглянемо чотири найпоширеніші та найнебезпечніші помилки стартапів у сфері ІВ, пояснимо їх потенційні наслідки та запропонуємо практичні рекомендації щодо їх уникнення.

⏳ Помилка 1. Зволікання із реєстрацією торговельної марки

Засновники стартапів нерідко відкладають вибір назви та логотипу – і подання їх на реєстрацію як торговельної марки – до того часу, доки продукт не доведе свою комерційну спроможність. Логіка зрозуміла: навіщо вкладати кошти в охорону ІВ, поки невідомо, чи матиме проєкт успіх?

Проблема в тому, що реєстрація торговельної марки в Україні має дві особливості, через які таке зволікання обертається суттєвими ризиками.

Строк реєстрації

Стандартна процедура реєстрації торговельної марки в Україні наразі займає від 18 до 20 місяців від дати подання заявки. На період воєнного стану прискорену процедуру зупинено. Це означає, що стартап, який подасть заявку лише після досягнення комерційного успіху, проведе перші один-два роки активної діяльності без зареєстрованої торговельної марки.

Ретроспективний характер прав – але лише після видачі свідоцтва

За законом, права, що випливають із свідоцтва на торговельну марку, діють від дати подання заявки, а не від дати реєстрації. Це може створити хибне враження, що достатньо подати заявку – і охорона вже є. Насправді все інакше: поки свідоцтво не видано, права формально ще не виникли. Щойно свідоцтво отримано, чинність прав відраховується ретроспективно – від дати подання. Але будь-яке порушення, що відбулося в цей проміжний період, можна переслідувати лише після отримання свідоцтва.

⚠️ Ризик патентних тролів: Небезпека не обмежується конкурентами. Так звані «патентні тролі» відстежують перспективні проєкти і заздалегідь реєструють назву або логотип стартапу на себе. Якщо третя особа вже зареєструвала тотожну або схожу до ступеня змішування марку, відстоювання своїх прав перетворюється на дорогий і непередбачуваний процес.

✅ Рекомендація: Подавайте заявку на реєстрацію торговельної марки одночасно з початком роботи над проєктом – або принаймні до його виходу на ринок. Якщо плани зміняться – заявку завжди можна відкликати. Але отримати ретроспективну охорону заднім числом не вийде.

📄 Помилка 2. Відсутність належного оформлення прав ІВ на результати роботи працівників і підрядників

Розберемо цю помилку на прикладі іт-стартапу, де основним продуктом є комп’ютерна програма.

Відповідно до українського законодавства про авторське право, комп’ютерна програма є об’єктом авторського права. Авторські права поділяються на дві категорії: особисті немайнові права, які завжди належать автору і не можуть бути відчужені; та майнові права, що супроводжують комерціалізацію твору. Розподіл майнових прав критично залежить від того, як саме було створено твір і чи оформлено відносини належним чином.

• Службовий твір: Якщо твір створено у межах виконання службового завдання – майнові права переходять до роботодавця, але лише за умови належного письмового оформлення такого завдання.
• Твір на замовлення: Якщо твір створено на підставі договору замовлення – майнові права переходять до замовника, але знову ж таки лише за умови правильно складеного та підписаного договору.
• Правило за замовчуванням: Якщо відносини не оформлено належним чином – майнові права залишаються у особи, яка написала код, створила дизайн або контент, незалежно від того, хто за це заплатив.

⚠️ Ризик при due diligence: Інвестори та потенційні покупці незмінно проводять перевірку прав ІВ перед закриттям угоди. Стартап, який не може підтвердити документально, що є власником прав на свій ключовий продукт – це тривожний сигнал, який може зупинити угоду або суттєво знизити оцінку компанії. Це одна з найчастіших проблем, яка виявляється під час M&A due diligence стартапів.

✅ Рекомендація: Ще до початку роботи над проєктом складіть перелік усіх учасників – штатних працівників, фрілансерів, підрядників – із зазначенням їхніх майбутніх обов’язків. Зверніться до юристів з ІВ для правильного структурування документації для кожного виду відносин. Самі документи прості; ризик від їх відсутності може бути катастрофічним.

🔬 Помилка 3. Недооцінювання перспектив патентування

Ця помилка найчастіше трапляється у hardware- або deep-tech стартапів, цінністю яких є технічне рішення.

Засновники зазвичай поділяються на два табори: ті, хто вважає кожну свою розробку проривом і поспіхом мчить до патентного повіреного, і ті, хто недооцінює своє творіння та взагалі не думає про патенти. На практиці більшість стартапів опиняються у другій групі.

Наслідки можуть бути серйозними. Прагнучи залучити інвестиції, команди нерідко розкривають деталі своєї технології потенційним інвесторам ще до подання патентної заявки. Недобросовісні особи можуть скористатися розкритою інформацією: замість того щоб інвестувати в готовий проєкт, вони створюють аналогічний продукт і реєструють «свій» винахід або корисну модель, фактично витісняючи оригінальних розробників з ринку.

⚠️ Розкриття знищує новизну: У більшості юрисдикцій публічне розкриття винаходу до подання патентної заявки позбавляє його новизни. В Україні передбачено 6-місячний пільговий строк для розкриття самим винахідником, однак це – вузький виняток, а не загальна гарантія. Будь-яке розкриття третій особі – зокрема пітч потенційному інвестору – без надійного NDA несе реальний ризик.

✅ Рекомендація: До будь-якого розкриття технічних деталей третім особам зверніться до патентного повіреного для оцінки патентного потенціалу розробки. Витрати на таку оцінку є незначними порівняно з капітальною цінністю захищеного патентом рішення. Укладайте NDA перед будь-якими технічними розкриттями та подавайте патентну заявку до публічного розкриття.

⚖️ Помилка 4. Використання чужих об’єктів права ІВ без дозволу

Ця категорія помилок широка: використання фрагментів чужого коду без перевірки умов ліцензії; використання дизайну, зображення або контенту без отримання прав; застосування у своїй розробці технічного рішення, захищеного патентом. Все це може становити порушення прав ІВ – і, як правило, виявляється у найгірший можливий момент.

Поки стартап малий і невідомий, правовласники можуть не помічати порушення. Але щойно він досягне комерційного успіху або стане об’єктом угоди M&A, його продукт і кодова база будуть ретельно вивчені. Виявлення порушень на цьому етапі може спричинити судові заборони, позови про відшкодування збитків, примусове перепроєктування продукту або навіть унеможливити подальшу реалізацію проєкту.

⚠️ Умови ліцензій змінюються: Навіть якщо стартап використовує контент чи програмне забезпечення за чинною ліцензією, умови ліцензій можуть змінюватися. Дозвільна open-source ліцензія може бути змінена для нових версій; платформа може оновити умови користування так, що це ретроспективно обмежить комерційне використання. Обов’язок доведення правомірності використання лежить на користувачі, а не на правовласнику.

✅ Рекомендація: Проведіть IP-аудит усіх сторонніх елементів продукту ще на етапі розробки: код, бібліотеки, дизайни, зображення, шрифти, дані, технічні рішення. Для кожного елемента зафіксуйте умови ліцензії на момент використання і зберігайте цей запис. Якщо ліцензія не охоплює заплановане використання – отримайте відповідну ліцензію або замовте оригінальний твір за договором із передачею прав ІВ.

Усіх чотирьох помилок можна легко уникнути, якщо ще на старті проєкту планувати не лише продукт, а й довгострокову стратегію захисту прав інтелектуальної власності. Вартість профілактики є незначною. Вартість усунення наслідків після того, як шкода завдана, – набагато вищою, а іноді й непоправною.