NFT та цифрове мистецтво: кому належать права на токенізовані твори?

NFT – це унікальний цифровий актив на блокчейні, який став досить популярним серед користувачів по всьому світу. Люди купують NFT за чималі кошти, сподіваючись отримати права на унікальний цифровий твір. Однак найчастіше покупці отримують лише цифровий запис у блокчейні, який насправді не надає автоматичних прав на використання самого твору. Не всі розуміють, які саме права на використання контенту вони отримують при купівлі NFT, особливо враховуючи їх величезний вибір та різноманіття на ринку.

Досить часто виникають ситуації, коли після використання зображення у своїй рекламі власники NFT отримують претензії від авторів твору з вимогою припинити використання та відшкодувати збитки.

📋 Ключовий принцип: Купівля NFT та набуття прав на відповідний твір – це два юридично різних правочини. Обсяг прав, які отримує покупець, визначається виключно умовами ліцензії або договору відчуження, пов’язаними з конкретним NFT-проєктом, – а не фактом купівлі токену.

1. Які права можуть отримати покупці NFT?

Тип 1 – Право власності на токен

При купівлі будь-якого NFT покупець завжди отримує унікальний цифровий запис у блокчейні, який підтверджує, що саме цей покупець є власником цього конкретного токену. Це означає, що покупець може: зберігати токен у криптогаманці, переглядати його у своєму профілі, продавати або дарувати цей токен іншій особі. Так працюють більшість NFT цифрових творів на Foundation або OpenSea.

Однак покупець цих токенів не отримує жодних прав на самі твори мистецтва, зображення або контент, з якими пов’язаний токен. Придбавши NFT з цифровим зображенням якогось персонажу чи картини, не можна це зображення копіювати, відтворювати, використовувати при виготовленні товарів чи в рекламі.

⚠️ Типова помилка: Покупці нерідко вважають, що оскільки вони «є власниками» NFT, вони є власниками зображення. Це не так. Запис у блокчейні та авторське право на твір – це різні правові об’єкти, що регулюються різними нормами.

Тип 2 – Ліцензія на використання твору

Досить велика кількість NFT-проєктів надають покупцям певну ліцензію на використання твору. Обсяг такої ліцензії суттєво відрізняється:

• З обмеженою ліцензією: покупець може використовувати зображення для особистих, некомерційних цілей. Одним із таких популярних прикладів є колекція Binance – покупці отримують ліцензію виключно для особистого використання та показу при перепродажу на маркетплейсах, але комерційне використання заборонене, якщо продавець окремо не надав письмового дозволу.
• З розширеною ліцензією: можна використовувати зображення в бізнесі, під час створення товарів або похідних творів. Досить популярними є Bored Ape Yacht Club NFT – при купівлі яких власники отримують повну комерційну ліцензію на використання «мавп’ячого» зображення. Багато власників цих токенів на їх основі створили мерч, відкрили ресторани та запустили музичні проєкти.

⚠️ Якщо ліцензія не задокументована – її немає: Наявність і умови ліцензії мають бути чітко прописані в умовах та положеннях (Terms of Service) автора або платформи, або в окремому договорі. Якщо ніде не зазначено про ліцензію, то її немає, а токен є лише записом у блокчейні.

Тип 3 – Повна передача авторських прав

Іноді з купівлею NFT можна придбати і майнові права на цифровий твір. Але це вкрай рідкісні токени, які продають на преміум-аукціонах або за індивідуальним замовленням. При цьому, щоб отримати всі майнові авторські права на нього, має бути обов’язково укладений окремий письмовий договір про відчуження майнових прав інтелектуальної власності. Тільки тоді покупець стане повноцінним правовласником твору, зможе використовувати твір, забороняти іншим його використовувати, а також продавати права іншим особам.

Тип 4 – Utility NFT: право на отримання додаткових благ

Окрема категорія Utility NFT дає покупцям не лише запис у блокчейні, але й право отримати реальні блага: фізичні товари, доступ до подій, ексклюзивне членство чи послуги. Прикладами є Nike CryptoKicks (NFT-токен кросівок, який можна обміняти на реальну пару взуття з nfc-чіпом), Coachella Keys Collection (довічний безкоштовний вхід на фестиваль з vip-привілеями) та Formula 1 NFT-квитки (вхід на Гран-Прі з відповідними знижками).

Варто розуміти, що купівля такого NFT юридично означає придбання запису в блокчейні, який згідно з умовами проєкту надає право на додаткові блага, а не купівлю самого реального товару, квитка або членства. Якщо організатор з будь-яких причин не зможе або не захоче надати обіцяні блага, токен залишиться у гаманці, але фактична цінність буде втрачена.

2. Актуальні проблеми

Зберігання контенту та втрата зв’язку з об’єктом

Однією з найсерйозніших техніко-правових проблем є нестабільність зберігання цифрового контенту, пов’язаного з токеном. Зазвичай NFT містить не сам твір, а лише посилання (Url) на нього або його метадані, які зберігаються поза блокчейном (off-chain). Якщо це посилання стає неактивним чи змінюється його зміст – внаслідок технічного збою, зупинки сервера або навмисної підміни даних – власник фактично втрачає зв’язок із самим об’єктом мистецтва. У нього залишається чинний токен у блокчейні, який більше не посвідчує автентичність чи існування цифрового твору. Це підриває довіру до NFT як до об’єкта цивільних прав і засвідчує потребу у врегулюванні стандартів зберігання даних on-chain.

Порушення авторських прав

Процес токенізації технічно не передбачає перевірки прав на твір, тому особа може створити NFT, використовуючи чужу фотографію, музику або графіку без згоди автора. Такі дії є порушенням авторських прав і вводять покупців в оману. Це створює значні труднощі для захисту прав авторів, особливо у транскордонному цифровому середовищі, де встановити особу порушника практично неможливо.

Юрисдикційна невизначеність

Децентралізована природа NFT робить визначення компетентного суду та застосовного права надзвичайно складним. Якщо автор перебуває в Україні, покупець у Німеччині, а маркетплейс зареєстрований у США – виникає питання, право якої держави підлягає застосуванню. Така ситуація створює колізії у сфері міжнародного приватного права, ускладнює реалізацію права на судовий захист і робить виконання рішень майже неможливим.

Податкова невизначеність

Правовий вакуум у сфері NFT безпосередньо впливає на питання оподаткування. В Україні наразі відсутні офіційні роз’яснення Державної податкової служби щодо класифікації доходів від операцій із токенами. Незрозуміло, чи слід розглядати такі доходи як результат продажу майна, роялті, приріст капіталу чи оплату послуг. Така невизначеність створює ризики подвійного трактування і перешкоджає законному декларуванню доходів. Для порівняння, у США Служба внутрішніх доходів (Irs) намагається застосовувати чинні правила, класифікуючи NFT або як предмети колекціонування, або як інші активи.

Ризик кваліфікації NFT як цінних паперів

У США Комісія з цінних паперів та бірж (Sec) перевіряє, чи можуть окремі NFT вважатися інвестиційними контрактами відповідно до критеріїв тесту Гові (Howey Test). Якщо продаж токенів супроводжується обіцянками прибутку від діяльності емітента або очікуванням спільної вигоди, такі NFT можуть бути кваліфіковані як незареєстровані цінні папери, що тягне серйозні юридичні наслідки.

3. Правове регулювання та судова практика

В Україні спеціальне законодавство щодо NFT відсутнє, як і судова практика. Закон України «Про віртуальні активи» досі не набрав чинності, а правовий статус NFT у національній системі залишається невизначеним. Залежно від фактичних обставин до таких справ в Україні можуть застосовуватись норми чинного законодавства за аналогією, зокрема положення Цивільного кодексу України, зу «Про авторське право і суміжні права», зу «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та інших актів у сфері ІВ.

Натомість у різних державах за останні роки поступово формується судова практика, що визначає правову природу NFT та межі застосування чинних норм інтелектуальної власності:

🇺🇸 США: Hermès International v. Rothschild, sdny (2023). Федеральне журі визнало, що продаж NFT із зображеннями сумок MetaBirkin порушував права на торговельну марку Hermès (включно з розбавленням марки та cybersquatting). Присуджено відшкодування $133,000, видано постійну судову заборону. Справа встановила, що бренди можуть захищати свої IP-права у NFT-просторі.

🇬🇧 Велика Британія: Osbourne v. Persons Unknown (2022). Високий суд визнав NFT окремим видом майна, на який можуть поширюватися забезпечувальні заходи – зокрема судова заборона на розпорядження викраденими токенами. Перший прецедент у Великій Британії щодо заморозки NFT-активів.

🇪🇸 Іспанія: Vegap v. Mango, Апеляційний суд провінції Барселона (2025). Суд постановив, що володіння фізичним примірником твору не надає права створювати на його основі NFT без згоди автора або організації, що управляє його правами. Mango зобов’язано видалити NFT та сплатити €750,000 компенсації, чітко розмежувавши право власності на фізичний носій і авторські права на твір.

Висновки та рекомендації

Аналіз правової природи NFT чітко розмежовує два об’єкти: право власності на токен (запис у блокчейні) та авторське право на твір. Сама по собі купівля NFT не надає покупцеві авторських прав. Обсяг прав, що переходять до власника токена, визначається виключно умовами ліцензійної угоди або договору відчуження.

Покупцям рекомендуємо:

• Ретельно перевіряти Terms of Service на наявність необхідної ліцензії до купівлі.
• Перевіряти, де зберігається файл, і чи є стабільний, верифікований зв’язок з контентом.
• Переконатися в наявності контактів автора та/або проєкту для вирішення можливих спорів.

Творцям рекомендуємо:

• Чітко формулювати умови ліцензії та визначати обсяг переданих прав.
• Використовувати децентралізовані сховища для зберігання цифрових творів – щоб уникнути проблеми втрати доступу або «зламаних посилань».
• Моніторити ринок на наявність несанкціонованого токенізування ваших творів.