Торговельні марки – назви лікарських засобів: як реєструвати, захищати та уникати судових спорів

Фармацевтичний ринок України – один із найбільш конкурентних і водночас найбільш конфліктних у сфері інтелектуальної власності. Кількість виробників і дженериків зростає, кількість спорів щодо торговельних марок – разом із нею. За аналізом судової практики за 2020–2025 роки, близько 15% усіх ІВ-спорів в Україні стосується саме торговельних марок лікарських засобів.

Середня тривалість такого процесу – від одного до трьох років. Сукупні витрати сторін (судові збори, експертизи, гонорари адвокатів) нерідко перевищують семизначні суми. При цьому результат залишається непередбачуваним: суди призначають кілька експертиз, що дають протилежні висновки, а межа між охороноздатним позначенням і загальновживаним медичним терміном залишається предметом дискусій навіть на рівні Великої Палати Верховного Суду.

У цій статті ми розбираємо особливості судових спорів у фармацевтичній сфері, правову класифікацію назв лікарських засобів та практичні стратегії, які допомагають уникнути більшості ризиків ще до початку конфлікту.

📋  Масштаб проблеми:  ~15% усіх ІВ-спорів в Україні (2020–2025) – це спори щодо торговельних марок лікарських засобів. Середня тривалість: 1–3 роки. Витрати сторін: значні.

Частина I  |  Особливості судових спорів

1.1  Проблема судової експертизи

Одна з найбільших структурних проблем фармацевтичних ТМ-спорів в Україні – суперечлива судова експертиза. Статті 102 ЦПК та 112 гпк дозволяють суду призначити судову експертизу для з’ясування обставин, що потребують спеціальних знань.

На практиці у фармацевтичних спорах нерідко призначаються дві або й три послідовні експертизи – з протилежними висновками. Справа №21/80-59/20 щодо марок «Хондроксид» і «Хондрасил» – показовий приклад: перший експерт встановив високий ступінь схожості, другий – середній, третій взагалі не виявив ризику змішування. Такий розкид не просто затягує процес, а ставить під сумнів об’єктивність експертизи як механізму вирішення спору.

⚠️  Практичний наслідок:  Суперечливі висновки експертів у фармацевтичних ТМ-спорах – це не виняток, а системна риса. Інвестиції в реєстраційну стратегію та доказову базу до виникнення спору зменшують залежність від непередбачуваних результатів судових експертиз.

1.2  Розрізняльна здатність: головне поле бою

Основна вимога для реєстрації торговельної марки в Україні – розрізняльна здатність: позначення повинне дозволяти відрізнити товари одного виробника від аналогічних товарів інших осіб. Вимога закріплена статтею 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

У фармацевтичній сфері ця вимога створює стійкий конфлікт. Назви лікарських засобів часто містять описові медичні елементи: префікси, що вказують на терапевтичну категорію (Гепа– для препаратів печінки, кардіо– для серцевих засобів, гастро– для шлункових), суфікси фармацевтичних форм (–ол, –ин, –ан), фрагменти міжнародних непатентованих назв (Мнн). Саме ці елементи залишаються в публічному просторі та не можуть бути монополізовані жодним виробником.

У постанові Верховного Суду від 06.05.2025 у справі №910/16093/18 щодо позначення «Promedol промедол» суд сформулював принцип прямо: зміст торговельної марки повинен мати незалежний, довільний характер по відношенню до об’єкта маркування – сприйматися як вигаданий символ, що не відображає товарної природи виробів і їхніх споживчих якостей. Тільки тоді марка може виконувати розрізняльну функцію.

Верховний Суд у постанові від 28.01.2020 у справі №910/20564/16 підтвердив, що знаки пат «Фармак» «Діазолін» (та похідні) не відповідали умовам надання правової охорони, оскільки складалися лише з позначень, загальновживаних для товарів певного виду.

⚖️  вс лютий 2026 (справа №910/16718/20):  Касаційний господарський суд у складі вс підтвердив: позначення, що стало загальновживаним для товарів певного виду і тривалий час використовується різними виробниками – фактично перетворюється на видове поняття та втрачає здатність до індивідуалізації товару конкретного виробника.

1.3  Три категорії назв лікарських засобів

Наказ моз України від 26.08.2005 №426 розмежовує три категорії назв лікарських засобів із принципово різним правовим режимом.

Категорія	Приклади	Правовий режим
Міжнародні непатентовані назви (Мнн)	парацетамол, ібупрофен, амоксицилін	Публічний простір – не можуть бути предметом виключних прав
Загальноприйняті назви	анальгін	Публічний простір – не можуть бути предметом виключних прав
Торговельні (фірмові) назви	Нурофен®, панадол®, вітрум®	Охороняються як торговельна марка / комерційне позначення

Проблема виникає, коли виробник намагається зареєструвати торговельну назву, що включає елементи мнн або загальноприйнятої назви, – наприклад, «парацетамол плюс» або «ібупрофен-мед». Такі заявки системно отримують відмову, а вже зареєстровані марки цього типу є вразливими до оскарження.

1.4  Добре відома марка: сильний аргумент, але не абсолютний захист

Статус добре відомої марки надає ширшу охорону, ніж стандартна реєстрація, – зокрема щодо ідентичних або схожих позначень поза межами зареєстрованих класів. У фармацевтичних спорах цей інструмент активно використовувався як стратегічна перевага.

Кейс «Цитрамон» у спорі між «Дарницею» і «Лубнифарм» – найбільш показовий. Суди нижчих інстанцій визнали марку «Цитрамон» добре відомою станом на 01.01.1997 і анулювали марку конкурента. Однак Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17.04.2024 у справі №910/13988/20 встановила принципово важливу межу: визнання торговельної марки добре відомою є не самостійним способом набуття прав, а лише умовою захисту. Рішення суду, яке встановлює добру відомість марки, є дійсним лише inter partes – тобто між сторонами конкретної справи. Воно не може бути застосоване проти третіх осіб.

📌  Стратегічний висновок:  Статус добре відомої марки – це інструмент конкретного спору, а не замінник реєстрації. Він переносить тягар доведення у конкретній справі, але не створює абсолютних прав erga omnes. Активна реєстрація залишається основою будь-якої стратегії захисту фармацевтичного бренду.

Частина II  |  Стратегії формування охороноздатного позначення

2.1  Попередній пошук – обов’язковий перший крок

Будь-яка стратегія реєстрації фармацевтичної ТМ в Україні починається з комплексного попереднього пошуку. Він охоплює базу даних УКРНОІВІ, реєстр Мадридської системи, базу реєстрації лікарських засобів моз (для виявлення комерційного використання аналогічних назв), переліки мнн вооз та стандартну медичну термінологію.

Мета – не лише виявити ідентичні марки. Суди та Апеляційна палата УКРНОІВІ оцінюють ризик змішування за трьома критеріями: фонетичним, візуальним та семантичним. Тому марка, що не збігається ідентично з жодною вже зареєстрованою, може все одно зіткнутися з серйозним запереченням.

Критично важливо: пошук повинен охоплювати й незареєстровані позначення, що тривалий час використовуються в комерційному обігу. За українським законодавством, підтверджене тривале використання незареєстрованого позначення може бути підставою для оспорювання нової реєстрації – ризик, який стандартний пошук у реєстрах не виявить.

2.2  Три виміри розрізняльності

Щоб витримати як реєстраційну експертизу, так і можливе судове оскарження, фармацевтична торговельна марка повинна бути диференційована від конкурентів за трьома критеріями.

Фонетичний критерій. У фармацевтичній сфері лікарські засоби часто призначаються й замовляються усно – лікарями, пацієнтами, фармацевтами. Марка, що звучить надто подібно до існуючого бренду, створює ризик плутанини у момент призначення або відпуску. Релевантні фактори: кількість складів, ритм, наголос, домінуючі звуки. Навіть схожий корінь за різної мелодики звучання може забезпечити достатню відмінність.

Візуальний критерій. Споживач найчастіше стикається з маркою на упаковці, рецепті або рекламному матеріалі. Відмінності у довжині слова, початкових та кінцевих літерах, комбінації символів суттєво знижують ризик плутанини при самостійному придбанні.

Семантичний критерій. Фармацевтичні марки, що прямо описують терапевтичну дію або склад препарату, знижують власну розрізняльну здатність і запрошують оскарження. Чим більше позначення є справді вигаданим – а не описовим – тим міцнішою є його позиція як у реєстрації, так і у суперечці.

2.3  Методи інкорпорації описових елементів

Компанії мають комерційні підстави включати описові елементи до назв препаратів – це полегшує розпізнавання терапевтичної категорії споживачами. Три техніки дозволяють зберегти інформативність, не жертвуючи охороноздатністю.

✦ Метод комбінування

Описовий елемент + вигадане слово.

Приклад: Кардіомагніл® (кардіо + магній + -іл). Зберігає інформаційний зміст, а комбінація як ціле – охороноздатна.

✦ Метод трансформації

Суттєва фонетична або графічна видозміна описового елементу.

Приклад: езомепразол → нексіум®. Марка не є прямим описом діючої речовини, але зберігає асоціативний ряд.

✦ Метод синтезу

Унікальна комбінація кількох описових елементів, що набуває самостійної впізнаваності.

Приклад: Гепатромбін® (гепато- + тромбін). Охоплює два аспекти терапевтичного ефекту, набуваючи власної ідентичності.

⚠️  Увага:  Навіть найкреативніша назва може бути відхилена, якщо вона вводить споживача в оману щодо властивостей препарату або формує хибне враження про його лікувальну дію.

2.4  Комбіновані марки та графічні елементи

Комбінована марка (словесний + графічний елемент) забезпечує розширений обсяг охорони: відповідно до статті 16 Закону, захищається як сама назва, так і її графічне оформлення. У спорі оцінюється і фонетична, і графічна унікальність – що суттєво знижує ризик плутанини з уже зареєстрованими знаками.

Законодавство встановлює чіткі обмеження. Не можуть бути зареєстровані як складова фармацевтичної марки: загальновживані медичні символи (чаша Гігієї, червоний хрест); реалістичні зображення анатомічних структур без художньої трансформації; прості геометричні фігури без оригінального художнього виконання.

Частина III  |  Ефективна стратегія захисту

3.1  Багаторівнева реєстрація

Одне свідоцтво – це відправна точка, а не комплексний захист. Надійна система захисту фармацевтичного бренду в Україні включає кілька рівнів.

• Реєстрація основної марки кирилицею і латиницею – для захисту від використання схожих позначень на різних лінгвістичних ринках.
• Реєстрація захисних варіацій – альтернативних версій позначення, які конкурент міг би використати, щоб наблизитися до бренду без прямого копіювання.
• Охоплення суміжних класів МКТП: клас 3 (косметичні та гігієнічні засоби), клас 10 (медичне обладнання), клас 35 (торговельні та маркетингові послуги), клас 44 (медичні послуги) – для захисту бренду в суміжних сферах.
• Регулярний перегляд і оновлення: у міру розширення продуктової лінійки реєстрація, достатня для початкового продукту, може потребувати доповнення.

3.2  Формування доказової бази

У ТМ-спорах в Україні докази фактичного комерційного використання нерідко є вирішальними. Суди та Апеляційна палата УКРНОІВІ враховують підтверджене використання при оцінці обсягу охорони та обґрунтованості претензій правовласника.

Доказова база фармацевтичної торговельної марки має включати: первинні документи постачання (накладні, договори з дистриб’юторами та аптечними мережами); датовані зразки упаковки (фотографії, прототипи, архівні примірники); рекламні та маркетингові матеріали за всю історію бренду; статистичні дані обсягів реалізації під торговельною маркою.

📊  Практика свідчить:  Компанії із систематично сформованою доказовою базою виграють понад 80% спорів щодо торговельних марок. Компанії з налагодженою системою моніторингу витрачають на судові спори в 3–4 рази менше коштів, ніж ті, хто реагує на порушення постфактум.

3.3  Система моніторингу

Превентивний контроль – найбільш економічно ефективна форма захисту фармацевтичного бренду. Виявлення потенційного порушення на стадії реєстраційної заявки конкурента обходиться значно дешевше, ніж повноцінний судовий процес. Ефективна система включає чотири компоненти.

• Щомісячний моніторинг нових заявок у базі УКРНОІВІ – виявлення потенційно конфліктних позначень до видачі свідоцтва.
• Відстеження реєстрації лікарських засобів у моз – виявлення нових продуктів із назвами, що можуть вводити споживачів в оману.
• Моніторинг реклами конкурентів (медіа, соцмережі, конференції) – для фіксації можливих порушень торговельної марки.
• Перевірка фактів паралельного імпорту – виявлення продукції зі схожими позначеннями на фармацевтичному ринку.

Реактивна тактика	Превентивна стратегія
Процес починається після порушення	Заперечення подається на стадії заявки
Конкурент вже використовує марку – заборона складніша	Відмова у реєстрації – без шкоди для бренду
Повні судові витрати: 1–3 роки процесу	Витрати на заперечення: частка від судового бюджету
Ділова репутація зазнає шкоди під час процесу	Позиція бренду зберігається протягом усього часу
Статус добре відомої марки – лише inter partes	Реєстраційний портфель підтримує всі процедури

Висновки: економіка превенції

Фармацевтичні ТМ-спори в Україні – дорогі, тривалі та малопередбачувані. Суперечливі висновки експертів, описові елементи в назвах препаратів, обмежений ефект статусу добре відомої марки – це структурні риси середовища, від яких не врятує жодна правова стратегія.

Найефективніша відповідь – превентивний підхід: ретельний пошук перед реєстрацією; реєстрація в кількох варіантах і суміжних класах; систематично сформована доказова база; активний моніторинг ринку. Витрати на впровадження цієї системи – стабільно менші від вартості одного фармацевтичного ТМ-спору. Разом із тим ця система формує найміцнішу можливу платформу для будь-якого процесу, якщо його  не вдасться уникнути.