Ризики використання штучного інтелекту в судовому процесі: що відбувається, коли ChatGPT стає «адвокатом»

Штучний інтелект дедалі частіше з’являється в юридичній практиці як інструмент для підготовки процесуальних документів, пошуку судової практики та побудови правових позицій. Спокуса зрозуміла: сучасні мовні моделі швидко генерують граматично бездоганні тексти, що виглядають переконливо і «по-юридичному».

Але що відбувається, коли такий текст потрапляє до суду без належної перевірки? Відповідь дає вже сформована судова практика в Україні: Верховний Суд та інші суди кваліфікують це як зловживання процесуальними правами, неповагу до суду і неналежне виконання професійних обов’язків. А наслідки – відмова у відкритті провадження, повернення скарги або скасування судового рішення.

У цій статті – п’ять реальних справ 2024–2025 років, де використання ШІ призвело до несприятливих правових наслідків. Розглядаємо як помилки сторін, так і – що особливо показово – випадок, коли ШІ був використаний самим судом.

⚠️ Ключовий висновок: Подання до суду документів, згенерованих ШІ, без фахової перевірки є не процесуальним недоліком, а порушенням професійних обов’язків – і може бути кваліфіковано як неповага до суду.

1. Вигадані судові рішення: «галюцинації» ШІ у касаційній скарзі

Найнебезпечніша «спеціалізація» сучасних мовних моделей у праві – це генерація вигаданих посилань на судову практику. Модель синтезує правдоподібні номери справ, назви судів і правові висновки, яких ніколи не існувало. Якщо адвокат або сторона не перевіряє такі посилання в офіційних реєстрах – вони потрапляють до процесуальних документів.

▶ Справа № 240/14153/24 | Верховний Суд – касаційне провадження

Результат: Відмовлено у відкритті касаційного провадження; дії кваліфіковано як зловживання процесуальними правами та неповагу до суду

Скаржник у касаційній скарзі посилався на висновки Великої Палати Верховного Суду та низки постанов вс. Під час попередньої перевірки суд встановив, що жодного з перерахованих судових рішень у реальності не існує. Вс зазначив, що характер посилань свідчить про використання ШІ та отримання результату у формі «галюцинацій». Суд підтвердив, що використання ШІ для підготовки документів саме по собі не заборонено – але подання фахово неперевіреного AI-контенту є неналежним виконанням професійних обов’язків, недобросовісним використанням процесуальних прав і може кваліфікуватися як вияв неповаги до суду.

📌 Практично: Перед поданням до суду будь-якого документа, підготованого з використанням ШІ, перевіряйте кожне посилання на судову практику в єдрср та офіційних реєстрах Верховного Суду. ШІ може "вигадати" неіснуючі постанови.

2. Апеляція, написана ChatGPT: Вакс повернув скаргу

Інша категорія ризику – використання ШІ не для фабрикування джерел, а для підміни фахового правового аналізу. Коли замість мотивованої правової позиції суд отримує емоційний текст, згенерований чат-ботом, реакція передбачувана.

▶ Справа № 991/4110/25 | Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (Вакс) – травень 2025 р.

Результат: Апеляційну скаргу повернуто; використання ChatGPT кваліфіковано як зловживання процесуальними правами та неповагу до суду і судової системи загалом

Апелянтка оскаржила ухвалу слідчого судді вакс і у тексті самої скарги зазначила, що звернулась до ChatGPT, оскільки адвокати відмовились готувати документ. Суд констатував, що текст містив саркастичні та образливі формулювання на адресу судової системи, а використання матеріалів ChatGPT без належного правового обґрунтування суперечить принципам судочинства. Суд підкреслив: рішення мають ухвалюватися відповідно до чинного законодавства та фактичних обставин справи, а не виходячи з емоцій учасника або інформації, згенерованої ШІ. Скаргу повернуто.

3. Коли ШІ використовує сам суд: скасований вирок

Ризики неналежного використання ШІ – не лише у сторін. Вони є і у самих судів. Один із найрезонансніших прецедентів 2025 року стосується скасування вироку саме тому, що суд першої інстанції включив до нього AI-генерований контент.

▶ Справа № 755/11177/23 | Дніпровський районний суд м. Києва (перша інстанція) / Київський апеляційний суд (скасування, липень 2025 р.)

Результат: Вирок скасований, справу направлено на новий розгляд

Дніпровський районний суд Києва у червні 2024 року постановив вирок у кримінальній справі. В апеляційному порядку Київський апеляційний суд скасував цей вирок через незаконність, необґрунтованість і немотивованість. Ключовою підставою стало те, що суд першої інстанції обтяжив вирок довільним трактуванням загальних понять та теоретичними аспектами права, згенерованими ChatGPT. Це поставило під сумнів суддівський розсуд та тлумачення права. Апеляційний суд наголосив: ШІ є лише допоміжним інструментом і не може замінити роль суддів у встановленні фактичних обставин справи.

📈 Для юристів-практиків: Цей прецедент має і стратегічне значення: якщо рішення суду першої інстанції має ознаки AI-генерованого тексту – загальні формулювання, відірвані від обставин справи теоретичні конструкції – це може стати самостійною підставою для апеляційного оскарження.

4. Відповіді ШІ як докази: дві відхилені спроби

Окрема тактика, яку застосовують деякі учасники справ, – оформлення AI-відповідей не як частини правової позиції, а як самостійних доказів. Ці спроби також виявились безуспішними.

4.1 grok та ChatGPT – як тлумачення умов договору

▶ Справа № 925/496/24 | Верховний Суд, Касаційний господарський суд

Результат: Касаційну скаргу відхилено; AI-відповіді відхилено як неналежні докази

Скаржник обґрунтовував касаційне оскарження зокрема відповідями двох ШІ-систем (Grok та ChatGPT) щодо тлумачення підпункту договору. Вс відхилив ці твердження, зазначивши: ШІ може бути корисним допоміжним інструментом, але не може замінити роль суддів, принципів належності, допустимості та достовірності доказів, передбачених гпк України. Суд наголосив, що учасник використовував ШІ не для сприяння правосуддю, а навпаки – для заперечення вже зроблених судом висновків, що є неприпустимим.

4.2 Поліція проти бризковиків: ChatGPT як технічний доказ

▶ Справа № 728/2501/25 | Адміністративний суд

Результат: Роздруківку ChatGPT відхилено як недостатній доказ

У справі про адміністративний штраф за відсутність задніх бризковиків відповідач – Головне управління Національної поліції у Чернігівській області – долучив роздруківки запитів і відповідей ChatGPT на підтвердження того, що конструкція автомобіля передбачає бризковики. Суд зазначив, що така роздруківка не є доказом, який з достатньою переконливістю підтверджував би конструктивну наявність бризковиків, і не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

5. Практичні рекомендації: як безпечно використовувати ШІ в роботі

Аналіз описаних справ дозволяє сформулювати чіткі практичні правила.

• Перевіряйте кожне посилання на судову практику. Будь-яке рішення, згенероване ШІ, перевіряйте в єдрср. Неіснуюче рішення у скарзі – пряма дорога до відмови у провадженні.
• ШІ – чернетковий інструмент, не джерело права. Використовуйте ШІ для побудови структури документа, підбору аргументів, обробки великих текстів – але остаточний зміст має перевірятися фахівцем.
• Не подавайте відповіді ШІ як докази. Суди послідовно відхиляють AI-відповіді як такі, що не відповідають стандартам належності, допустимості та достовірності.
• Аналізуйте документи опонентів та судові рішення на наявність ознак ШІ. Загальні формулювання, відірвані від справи теоретичні конструкції, неіснуючі посилання – це може стати підставою для оскарження.
• Пам’ятайте: публічна вказівка на ChatGPT у процесуальному документі – сигнал суду. Якщо сторона сама зазначає, що підготувала документ з допомогою ChatGPT, це фактично визнання відсутності фахової перевірки.

Висновок

Позиція українських судів щодо ШІ у судочинстві є послідовною і чіткою: використання ШІ дозволено – подання неперевіреного AI-контенту є порушенням. Верховний Суд, вакс і апеляційні суди демонструють готовність не лише відмовляти у процесуальних діях через AI-помилки, але й скасовувати рішення, де ШІ замінив суддівський розсуд.

Для адвокатів і юристів-практиків ця судова практика встановлює очевидний стандарт: кожен документ, підготований з допомогою ШІ, має проходити повноцінну фахову верифікацію. Для клієнтів – сигнал звертати увагу на якість юридичного супроводу і не покладатись на «швидке рішення» від чат-бота.